У п’ятницю, 20 листопада 2009 року в Шаргороді (Вінницька обл.) відбулась Хресна Дорога, яка знову і знову збирає вже тисячі вірних з різних сторін України, а також з-за кордону, цього разу з Придністров'я.

Хресна Дорога проходила повз закладені фундаменти капличок першої у Східній Європі Хресної Дороги, яку будують у Шаргороді.

За мільйони вбитих і замучених людей внаслідок комуністичного насильства та штучного голоду в роках 1932-1933, а також виконавців цих злочинів, які стали знаряддям комуністичного зла, була відправлена Євхаристія.

Служба Божа о 15.00, була центральним дійством і початком молитви за невинні жертви голодомору і репресій комуністичного режиму. Очолив її Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільської дієцезії Максиміліан Леон Дубравський OFM, проповідь виголосив Єпископ-ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії Броніслав Бернацький. Співслужителями були: Провінціал Ордену Менших Братів в Україні бр. Доброслав Копистеринський, Віце-провінціал бр. Натанаїл Зайонц, а також співбрати в священстві з різних дієцезій та Провінції Св. Архангела Михаїла. У Святій Євхаристії разом з зібраним Божим людом просили Милостивого Бога про милосердя для всіх померлих унаслідок атеїстичної системи, а також просили Всемогутнього Бога, щоб в історії людства такого терору, такого знущання і геноциду не зазнала більше жодна земля, держава, сім ' я і особа зокрема.

Хресна Дорога розпочалася о 16.30 від брами Шаргородського храму. Очолив її Його Преосвященство єпископ Леон Дубравський. Від стояння до стояння, від каплиці до каплиці майбутньої Української Кальварії йшли сотні мирян разом зі священиками, ченцями і черницями з різних сторін. Були також доброчинці Хресної Дороги на чолі з шановним Барецьким Володимиром Івановичем. Завдяки їм, всі, хто брав участь у Ході, проходили повз закладені фундаменти капличок першої у східній Європі Хресної Дороги, а навіть змогли побачити декілька новозбудованих каплиць.

Роздуми Хресної Дороги про геноцид українського народу приготував бр. Ромуальд Загурський OFM , вікарій парафії у Полонному. Він разом з Андрієм і Іриною Глівінськими з полонської молоді від каплиці до каплиці пригадали історичні факти, свідчення людей, які пережили жахливі 30-ті роки минулого століття, жахливу Хресну Дорогу України. На завершення кожного стояння Єпископ Леон Дубравський підсумовував роздуми до даного стояння і заохочував до спільної молитви.

Поминальні свічки в осінню пору, протягом кількох кілометрів і кількох годин, зігрівали руки багатьох людей. Ставали знаком Божого милосердя і відблиском світла вічного життя для тих, за яких жертвували цей Хресний Хід.

Діти – велика кількість дітей, повних життя, енергії і сили – в подоланні кожного камінчика на Хресній Дорозі були знаком і криком вбитих наступних мільйонів невинних дітей: «Не вбивайте мене, мамо і тато! Не вбивайте знову Христа!…

Завершенням Хресної Дороги були слова подяки з уст єпископа Леона Дубравського і Провінціального Міністра бр. Доброслава Копистеринського за участь у молитві, а також добродіям – за Каплиці, благословення, запрошення та сподівання зустрічі на наступній Хресній Дорозі.

бр. Михайло Багінський, ofm